На тренуванні я не хочу навантажувати голову. Я хочу навантажувати тіло. Хочу прийти в зал, відкрити застосунок, подивитися, які вправи сьогодні, побачити кожну вагу в порівнянні з минулим тренуванням, і щоб мені сказали, скільки піднімати. І все. Думати — справа застосунку.
baseline — це застосунок, який я для цього зробив. Я створив його, щоб тренуватися з прогресивним перевантаженням, тобто трохи більше, ніж минулого разу, і щоб процес приносив задоволення. Спочатку я робив його лише для себе, із ШІ-інструментами. Його іконка показує ідею: лінія — це ваш базовий рівень (baseline), а помаранчева крапка — це ви: тримаєтеся над ним.1
Без клавіатури
На перетягуванні я зупинився ще на самому початку. Щоб набрати число, треба натискати дрібні клавіші. Стрілки «плюс» і «мінус» займають екран. А ще я хочу, щоб усе це було досить простим, аби колись уміститися на годиннику, тож інтерфейс має бути надзвичайно простим.
У першій версії перетягувань було два: одне для ваги, друге для повторень. Я користувався нею щодня майже два тижні. Було більш-менш нормально.
Графік змінив жест
Поки я нею користувався, відчув, що чогось бракує: графіка, який порівнює сьогоднішню вагу з тією, що була минулого разу. Я його зробив. По вертикалі — навантаження, по горизонталі — повторення, і кожен підхід — це блок. Площа блока — це його обсяг: кілограми, помножені на повторення.
Коли графік з’явився на екрані, одне перетягування стало логічнішим за два: вгору-вниз для ваги, вліво-вправо для повторень. У цих напрямках і росте блок.
У цьому макеті минуле тренування — це 47.5 kg на 18 повторень: 855. Сьогодні три підходи по 50 kg: 900, на п’ять відсотків більше. Обсяг тут — це кілограми, помножені на повторення. Це не вимірювання енергії, і я його так не називаю.
Корисне тренувальне число має казати, що саме воно вимірює. За підходами з позначкою 200 kg можуть стояти різні види зусиль: присідання, жим ногами в тренажері й утримання (коли вагу тримають нерухомо) не стають рівноцінними через те, що цифра ваги однакова. Тому baseline лишає одиниці на видноті. Для вправ, які рахують у повтореннях, він може показувати kg·rep. Утримання лишаються в секундах, а перенесення (ходьба з вагою) — як навантаження × відстань. Цим трьом не місце в одній сумі, яка лише вдає точність. Найкорисніше порівняння — з вашим власним попереднім підходом, у тій самій вправі з тими самими налаштуваннями.
Один підхід, потім відпочинок
На екрані запису — одна вправа й один підхід. LOG SET — єдина велика кнопка, і стоїть вона там, де на головному екрані була START WORKOUT: уздовж нижнього краю, того самого помаранчевого кольору.
Коли підхід записано, екран відповідає двічі. Спершу — обсягом, який ви щойно додали. Потім — таймером відпочинку, який займає екран і веде зворотний відлік. Щоб пропустити його, натисніть і тримайте. І те, й інше є в кліпі вгорі.
Обіцянка
Спочатку baseline був лише для мене. Мені було байдуже, чи користуватиметься ним хтось іще. Потім я зрозумів: можливо, саме тому мені й бракувало регулярності, а регулярність — це і є сенс застосунку. Тож я додав соціальну частину, щоб відчувати трохи тиску.
Але не забагато. Я не хотів застосунку про те, хто піднімає більше. Рейтинг я спроєктував так, щоб він оцінював одне: наскільки ви вірні собі. Ви називаєте, скільки тренувань на тиждень. Назвали чотири і зробили чотири — ви нарівні з тим, хто назвав сім і зробив сім. Скільки ви піднімаєте і як часто — не враховується. Я налаштував його рахувати за дванадцять тижнів, і пропущений день не переноситься на наступний тиждень.
Стрічка прийшла з іншого місця — з іншого застосунку. Я його зробив і, лише коли він запрацював, побачив, що ідея надто далека від реальності, щоб спрацювати. Його стрічка переїхала в baseline і підійшла.
Чого це не доводить
Я не заявляю тут ні про завантаження, ні про утримання користувачів, ні про результати тренувань і не вимірював, чи швидше так записувати. Показати я можу шлях і те, куди він привів.